Аз Воздам II

Svyatoslav Synyavsky
Зими немає і весни немає...
Є світла дуалізм, є рештки раю.
Є вирій і лелеки чорногузі,
є піп і срібний хрест на пузі
вагою в кілограм.
Є піст, Великдень, крашанки, цілунки.
"Христос Воскрес!" - луною понеслось.
О, як же лунко у відповідь:
"Аз єсьмъ воздам!"
Басисто під склепіння:
"Терпіння, дочко, то таки терпіння,нічого особистого..."

Лети, душа-голубко, до мети, якщо вона десь є...Лети!

Ну, а якщо нема її,
то попик Муравій чи там якийсь Пихто знайдуть її заміну.
Вони уміють промивати мізки.
Торочать про гріхи,
про заборонену любов
та про пролиту кров за ті гріхи,
з якими народились ми.
О так, дадуть нам на горіхи ці пастирі
чи радше пастухи овечок блудних
за всі ті втіхи,
що їх зазнали на луках смарагдових Ми...