Мені наснилось полум'я яскраве,
сузір'їв блиск, фантомності весни...
В долонях сонце мружилося мляво
та віддаляло похибки земні.
У тому сні мені ввижалось літо,
обійми вітру, ніжності тепло...
І ти один в безодні всього світу..
Але зима - кохання замело.
То все був сон - поривчаста уява,
а за вікном лютує снігопад.
Мені без тебе серце обікрала
душа зими. Відцвів рожевий сад.
© Зеленоглазая, 2010