Запитав мене син: що таке Батьківщина?
Ну, сідай, поміркуємо, моя ти дитино:
Батьківщина - це там, де я народилась,
Над колиской моєю де мати схилялась
І мені дарувала свою щиру усмішку.
Батьківщина - це там, де топтали доріжку
Ніжні кроки мої не сміливі,
Де дитинство минало щасливе,
Де дівчиськом зустріла своє перше кохання,
Де гуляла в юнацтві до зіроньки ранньої.
Батьківщина - це там, де зустріла я долю,
Де мій батько боровся за щастя, за волю,
(Так не дай тепер волю ти ту зруйнувати,
Бо ще довго її ти не зможеш придбати).
Батьківщина - це хата, садочок, родина.
Батьківщина - це там, де родила я сина,
Де почула я вперше його ніжне "мамо"
(Материнську ту радість не опишеш словами).
Батьківщина - це хутір, місто, село...
Куди долей мене час від часу несло,
Там, де друзів я чула заспаокійливе слово,
Де почути я можу свою рідную мову,
Де землі придала свою матір я сиву,
А не там, "за бугром", де живеться красиво,
А не там, "за бугром", де тепло в сідниці,
Де придбати ми можем гарні спідниці,
Де лунають повсюди слова іноземні,
Це, можливо, красиві, але чужі землі.
Тож, синок, пам’ятай, вдома та й на чужбині;
Україна квітуча - ось твоя Батьківщина!