Колись...
Веточка Вишни http://www.stihi.ru/2010/12/13/4267
Ще не прийшла, ще не прийшла пора любить ?
Питала я про це і вітру вгОрі.
Питала тихо серця. А воно мовчить.
І туга огортала плечі голі...
І марилося..., що колись, в прийдешній вік,
Коли світліше буде все й інакше -
Мене знайде - кого чекала сотні літ -
В його очах - сама себе побачу...
Пришла? Пришла ли мне любви пора?-
Спросила я об этом ветер горный.
Спросила тихо сердце… только зря…
Туман-тоска легла на плечи голы.
Но мне мечталось, что придут года,
Другая станет жизнь, уже светлее,
Найдёт меня, кого сто лет ждала,
А я – себя, в глазах его, нимфеей!*
* - Нимфея –прекраснейшая водная лилия.
© Александр Себежанин