Театр

Инесса Завялова
Театр, сцена, в залі тишина.
Мов монисто жемчугів,
Мов рідкісні перлини
Звучать слова, до серця

Долинають. Гра акторів-
Забуваєшся у залі.
Декорації яскраві.
Аплодує зал,

Глядач  на час якийсь
Провалився в мрії...
П'єсу про кохання
Зал вдихав...