Що ж тепер робіт, рідний мій тату?
Бомбою вбило братиків и мати.
Німець пожог нашу нову хату.
Щоб всіх людей до смерті залякати
Танком волок за собою комсомольців,
Пораненим різав на спинах зірку,
Сім'ї розстрілював всіх добровольців,
Бив малолітніх довбешкою про двiрку
Прапор Червоний зірвали з сільради,
Гавкав собакою брехов і злом:
– Новим порядком ви будете раді
Під нашим арійським орлом.
Кожному Фюрер дасть по заслузі:
Щирого – мир і наділом землі,
Сильний – працюватиме слуги,
Непокірний – у вогонь та вугіллi.
Кішка та я залишилися вдома,
Попіл спалених у провулку хат.
Немае на фріців божого грому,
Врятуйте нас, тятька червоний-солдат!
Что ж теперь делать, мой родненький тату?
Бомбой убило братишек и мать.
Немец пожог нашу новую хату.
Страха смерти желая нагнать
Танком волок за собой комсомольцев,
Раненым резал на спинах звёзду,
Семьи расстреливал, кто в добровольцах,
Деток топил, как щенят в пруду.
Красное знамя, сорвав с сельсовета
Гавкал собачьим своим языком:
– Всех коммунистов нам сдать до рассвета
Или в могилу с большевиком.
Каждому фюрер Вам даст по заслугам,
Новый порядок он тем и хорош:
Мы благосклонны к покорным слугам,
Не покорившимся – в горло нож.
Кошка и я, что осталось от дома
Фриц всё изгадил, будежь вин проклят!
Вместо того, что родно и знакомо –
Пепел да угли сгоревших хат.
Фото из Госархива СССР