Почуття

Инесса Завялова
Віч на віч стою я з ним.
Він мовчить і я мовчу.
Колихаємось обнявшись-
Ми обоє мов полин.

Ми такі чужі обоє.
Ми обоє чужі долі.
Що ж з собою натворили?
Шо обоє накоїли?

Cтоїмо теперь близенько.
Cльози капають росою.
Розставатися не хочем.
Повертатися не хочем.

Ми коханці - це так страшно.
Що ж ми нині накоїли?
Що ж ми гріх таким солодким,
Таким медовим сотворили?

Як забути цю розкуту пристрасть?
Відірватись як від тіла?
Відірватись від душі?
Що ж кохання натворило?

Розум наш  десь заблукав.
Почуття нас захлеснули.
Ми з тобою, любий,
Що ж ми...

-Прокляті коханням...
-Ні ми з ним святіі.