Як воно сталось,не знаю сам.
Амур мене вразив стрілою.
Розбите серце напополам,
Відтоді й не знаю спокою.
Назавжди мене полонила
Незрівнянна краса дівоча,
Її посмішка ніжна і мила,
Як зірки неповторні очі.
Знаю, не повернеш минуле,
Час стрімкою рікою біжить.
Пролетіли роки,промайнули,
А та рана ще й досі болить.
10,12,2010