Сивенька мати присіла у порога, чекає коло хати
Своїх дітей, які дорослі стали, та розлетілись наче птахи.
Вона молитву тихо шепче, щастя, долі у Бога
Для чад своїх просить.
Село, як на долоні, видніється з двора.
Красива природи панорама:
Простор гуля, та пахне травами, ставком, та очеретом.
Молиться старенька мати, коло ріднесенької хати.
А на даху... красиві дві лелеки гніздо вже звили.
Вони втішають старість... та долю одиноку.
Така краса навколо... та немає тут нікого.
Гуляє тільки вітер, та бродить осінній дощ...
Шепоче тихо мати молитву - оберіг...