"щезає час у цьому падолисті...
і це, мій любий,найстрашніша втрата"
Василина Іванина
http://proza.ru/2010/11/23/1723
зникає все:
і час і простір...
і ми зникаємо між літер
та вітер напина вітрило руже
і жити хочеться...
байдуже, що думає про це
всесвітня медицина
як м'якне від багаття цина,
так м'якне серце від кохання
і ми стаємо інші,
про_дов_жу_ю_чи
існування
собі та людям...