Серденько миле,прильни ти до мене.
Бо гірка твоя доля, гірка не солодка.
Нема твого батька, помер бідолага,
А мати... божевілля...чорного хреста.
Браття поникли, немов їх не було.
Зіллям їх зло опоїло.
Не просиш дитятко у Бога нічого.
Ти тяжкую долю ховаєш убого.
Бідна дитино, горнись до бабусі.
Горнись, моя Леле, до мого порогу.
Я дам тобі мудру пораду.
Зігрію я серцем, зігрію теплом.
Не журися моя внуцю, я завжди з тобою.
Так бідну дитину бабуся втішала.
Тихенько старенька над долею плаче,
Бо бачить старенькая ясні очата...