Полонино, Полонинонько, розбуджена
Туманами уранці, слухаєш си трембітоньку,
Слухаєш си сопілоньку, прогоняєш си тумани,
Та за сині гори, аби тропи поміж лісами
Вели нас на твої красоти, на твої чесноти,
Та на твоїх ся вівчарику чарувати, та дивити.
Полонино, Полонинонько, де гуляє постор
Там є воля, та края доля!
Поміж лісами стежки ся в’ють.
Та добрий посох у рученьках
До тебе Полонино, Полонинонько, веде,
Щоби і нам, як тобі слухати трембіту - правду знати!
Та гарної співаночки про рідний
Край співати.
Та назад стежками до дому прийти .
Мирно жити, та правду добру людям казати!
Про праведную долю, про чисті потоки джерельної
Святої водиці,про Храми святїї,про віру Християнську
Та долю старців святу! Учи нас, Полонинонько,
За Україну ся Богу молити! Учи трембіту праведну слухати!