Не задивляйся

Вика Максименко
Не задивляйся,
А кохай її уста,
Тії ж то руки
Й дивнії слова,
І знай,
Що не полишить твоїх сердець вона,
Така ж чарівна як тоді,
Коли седіла поряд,
І дивилась у ваші милі оченята,
Коли тремтіли її ж руки,
А ви все намагались заспокоїть.