Интернационал

Богдана Синюк
Люблю, люблю, люблю тебя безумно
І я тебе кохаю  до безтями
Я жизнь свою тебе отдам бездумно,-
З своїм життям я поступлю так само
 
Я подарю тебе глоток Вселенной
Я кину Всесвіт до твого порогу
Постель я постелю с материи нетленной
Я вистелю трояндами твою дорогу
 
Я буду верной для тебя опорой
А я, за ніжну матір, твоїм дітям
Тогда, готовся к свадьбе скорой
Щоб щастя наше мірялось століттям