Единственный

Софи Адлер
Єдиний...


Коли вже на небі
Не сяють зорі,
І квіти немов потемніли
Від болю,
Ти сидячі в кімнаті,
Просиш долі,
А я за твою душу
Бога молю.

І навіть, коли тебе
Немає поряд,
Мої думки летять
За тобою
Я йдучи по вулиці,
Шукаю твій погляд.
Сумую без тебе...
Тілом й душою.