Я була твоєю надто довго,
І життя без тебе - тЕмна ніч,
Чинить дУмам серце оболОгу,
Я із почуттЯми віч-на-віч.
ПОтайки, ховАючи кохАння,
Лину я до тебе у душі,
Ти мене не клИчеш, то ж чекАння
Заримую, милий, у вірші.
І нехАй тебе не буде поряд,
І нехАй ми втратили свій шанс,
ЗбережУ у сердці свІтлий спОгад,
Що мені залИшив час про нас.
Я, не озирАючись, крокУю,
Все ж із ще до тЕбе почуттЯм,
Ти мені дозволь, я заримУю
Те, що не римУється з буттЯм.
Иллюстрация взята со страниц ИНТЕРНЕТ-а.
ПЕРЕВОД (дословный)
Я была твоею слишком долго,
И жизнь без тебя - тЕмная ночь,
Совершает мыслям сердце оболОгу,
Я с чувствами один на один.
Тайком, пряча любовь,
Льну я к тебе в душе,
Ты меня не зовёшь, потому ожидание
Зарифмую, милый, в стихах.
И пусть тебя не будет рядом,
И пусть мы утратили свой шанс,
Сохраню в сердце светлое воспоминание,
Что мне оставило время о нас.
Я, не оглядываясь, шагаю,
Все же ещё с чувствами к тЕбе,
Ты мне позволь, я зарифмУю То,
Что не рифмУется с бытиём.