Будь мені опорою, будь мені силою,
Скажи: Я у всьому за тебе мила!
Не полишай, як раптом оступлюся,
Тоді крізь всі терни прорвуся!
Як ані всесильні боги, ані світлі лами
Не врятують від падіння і драми,
То ти стань провідником і месією,
Всели знову віру і сила мріяти.
Як від справ всіх відійду подалі,
Лишу корону, всі жезли й медалі,
Як замість золота буде монета мідна,
Покажи, що й така буду потрібна.
Як зламаю в час шторму вітрила,
То врятуй, нагадавши що маю крила.
Як в зневіру раптом виберу стежку лиху,
Шукай краще в мені і до світла зверну.
Якщо ж зовсім потраплю до чужих тенет
Чи піду в шлях самотній мов той аскет,
Все що кою і чиню сприйми з розуміннях,
З такою як я раджу набратися терпіння.
Так, я певно чимало завжди вимагаю,
Стільки вмінь і уваги до себе жадаю.
Тут одразу при всіх я розвію оману,
Як стане потрібно, то і я силою стану!
Copyright © Fialkora Mikitenko