http://www.stihi.ru/2010/11/20/5598
---------------------------------------------
С Днём Рождения дочери, Маргарита!!!
Зоя - имя дала я хорошее
Милой дочке... Значение - "ЖИЗНЬ"!
И любовь стала верным оружием.
Говорила себе я - Держись!
И с любовью всё спорится-ладится,
Лишь бы Зайчик мой маленький рос.
А печали - скрывала, как водится,
Даже в бедах не вешала нос!
Хоть держала я доченьку в строгости
- нелегко, а должна я признать! -
Опыт брался - да с бора по сосенке -
И отец ей была я... и мать...
Одевала же, вроде, как следует.
Летом - вволю на море играй!
Хоть не хвасталась пышным обедом я:
Борщ, да чёрного хлебушка край...
В хате жили - не чтоб "шито-крыто" мы -
Вот и много у дочки друзей!
Принимали с душою открытою
(а к себе я была - ротозей...)
Вырос Заяц - скорей, по наитию.
Все преграды, как мусор, смело...
До сих пор я учусь, как любить её,
Зою-Жизнь... Как мне с нею светло!
Оригинал:
Нарекла свою донечку Зоєю,
Що в перекладі значить - "ЖИТТЯ"...
І любов стала вірною зброєю
У борні за її майбуття...
Із любов'ю все можна здолати...
Поки Зайчик маленький мій ріс,
Намагалась печалі ховати
І у бідах - не вішати ніс...
Хоч поводилась надто суворо -
Мушу з прикрістю факт визнавати -
Досвід брався по сосонці з бору -
Слугувала...за маму і тата...
Одягалися наче, як слід...
Влітку в морі купався мій Заєць...
Часом скромним бував наш обід -
Борщ та чорного хліба окраєць...
Жили в хаті і радість, і сміх -
Друзів гарних у доні чимало... -
Ми приймали їх щиро усіх...
(Про своїх якось я забувала...)
Виріс Заєць. Дружина і мати...
Негаразди змело, як сміття...
Досі вчуся правдиво кохати
Мою донечку Зою - ЖИТТЯ !