Я повертаюсь знову, до того що вже було,
І думаю, що може, все зміниться навколо,
Про те що вона може, змінилася хоч трішки,
І буду цілувати шалено її ніжки.
Аж ні, вона крижина,
Холодна і уперта,
і їй до мене діла,
Як пастуху до верту.
Була завжди такою,
А я все відпирався,
Любов залила очі,
І горя нахапався
А ще прикольно те що,
Хоч ніби зрозумівши,
Я прибіжу до неї
Як тільки вона свисне
І це ось дійсно кепсько,
Не знаю що робити,
Якби ж ту кляту суку
У річці утопити