Твої очі сині, як море,
Неможливо зовсім забудь…
Покохала тебе я на горе,
І навіщо зіткнувся наш путь?
І навіщо нас доля шукала?
Що на думці тримала вона?
І не думала я й не гадала,
Що в коханні зазнаю я зла…
Як же важко на світі так жити,
В душі сум, а на серці – зима…
Турбувати не буду… Я зникну…
Вітер вслід: «Ти одна… Ти одна…»
**********************************
(Перевод Беллы Коптенковой
http://www.stihi.ru/avtor/bellarober)
Синева твоих глаз, как море,
Не могу их никак позабыть...
Полюбила тебя я на горе,
Но с тобой никогда мне не быть...
И зачем ты, судьба, нас искала?
Что ж с тобою мне не повезло?
И не думала я, не гадала,
Что познаю в любви только зло...
Очень трудно так жить, словно в бездне,
Боль в душе, а на сердце - зима...
Беспокоить не буду...Исчезну...
Ветер вслед: "Ты одна...Ты одна..."