I пам ять у лiто мене знов веде...

Маргаритка 2
На березі моря взяла камінець
На згадку про зустріч з тобою…
Мені було сумно… Я йшла навпростець
Вздовж самої смужки прибою…

Дивлюсь на камінчик і бачу тебе,
І згадую, як ми кохались…
І пам`ять у літо мене знов веде…
З тобою чому ж не побрались?
********************************

(Перевод Беллы Коптенковой
http://www.stihi.ru/avtor/bellarober)

На морском берегу гальку я подняла
И оставила в память о встрече...
Мне так грустно...Дорога меня повела
Вдоль прибрежной полоски в тот вечер...

Я на гальку гляжу - вспоминаю тебя,
Как друг друга мы здесь полюбили...
В лето память уносит...Как жаль,что, любя,
Обручиться мы там позабыли...