НавІщо мЕні море, як очі є твоЇ?
НавІщо мЕні сонце, як є твоЄ тепло?
Я щАстя полонЕна за вироком обійм,
Як вдЕнь на двОрі ясно, в душі моїй світлО.
Дивлюсь і розумію: єдИне ти кохАння,
НавІщо мЕні інше, як є твоЯ любОв?
З тобОю прокидАтись бажАю я щорАння,
НенАче тОбі ствОрена, а ти - мені немов.
Иллюстрация взята со страниц ИНТЕРНЕТ-а.
ПЕРЕВОД (дословный)
Зачем мне море, если глаза есть твои?
Зачем мне солнце, если есть твоё тепло?
Я счАстья пленница по приговору объятий,
Как днём на дворе ясно, в душе моей светлО.
Смотрю и понимаю: единственная ты любовь,
Зачем мне другая, если есть твоя?
С тобой просыпаться желаю я каждое утро,
Как будто тебя сОздана, а ты - мне словно.