Мабуть, найкращим скарбом
В світі нашім є море,
І можна тим співчувати
Хто не бачив морських просторів.
Як гарно на сонці хвилі
Б\'ють об каміння на пляжі
Із силою диких коней,
Які рвуться додому з упряжі.
Як гарно в ясну погоду
З круч споглядати на море.
Ніби блакитним шовком
Вкрили лани просторі.
"Беліссімо" - скаже маестро,
"Як гарно" - скаже поет,
Як море око чарує
Силою дивних тенет.