Я бачила осінь крізь сині очі
Й тенета фарбованих вій.
Читала вірші уголос щоночі,
І слухала голос твій.
Торкалась струн і пила отруту
Із кави і слів пісень…
Прокинулась. Пила. Гасила смуток.
У ліжко. І знову день.
Краплина щастя. Приватні жарти
Дарують любов й тепло.
Багато чого нам було не варто.
Багато.
Чого.
Було.