Усе життя з подякую добру:
Жила й живу й ще довго жити буду...
Хоч тільки–но стомлюся враз помру,
Щоб відпустити душу на покуту.
Йде чорно-білих смужок череда
Чекань і спогадів, та й і годі!
Аби час порожнечі не застав,
Що всесвітом блукає, ніби злодій.
З подякою звертаюся до Отче,
З вітанням новородженому дню.
Стою, молюся попустивши очі,
Тремтить душа пелюсткою вогню.
===========
Перевод ИВАНА НАУМОВА:
Вся жизнь моя подчинена добру:
Жила, живу и жить я буду годы...
Как только притомлюсь, то враз помру,
Свою отправив душу на свободу.
Переживаю череду полос,
Как белых, так и черных - вперемешку...
И лишь бы только мне не довелось
Стать во Вселенной жертвенною пешкой.
Пока ж смиренно обращаюсь к Отче,
Внимая зародившемуся дню...
Стою с молитвой, опустивши очи,
Стремясь душой к рассветному огню
Худ.Катерина Косьяненко.