Не до загуби...
Маргарита Метелецкая
Не до загуби, любий, ні,
Не до ходьби по краю леза,
А досить мудро і тверезо
Кохать хотілося б мені...
Холодні хованки мої
Спекотніші пісків Сахари...
Нема дошкульнішої кари
Й отрути в грізної змії...
Повір, одужати волію
Та все хапаюсь навмання
За утопічне визнання
Втовкмаченої безнадії...
© Copyright: Маргарита Метелецкая, 2009
Свидетельство о публикации №1912163011
НЕ ДО СМЕРТИ... (перевод П.Голубкова)
Не до смерти, любимый, нет,
Не до ходьбы по краю бритвы,
А мудро, трезво и без битвы
Любить тебя хотелось мне…
Студёны тайники мои
Пожарче, чем пески Сахары…
Невыносимей нету кары
И яда грозной нет змеи…
Поверь, я выздороветь жажду,
Но всё хватаюсь наобум
За ту утопию, что в ум
Вдолбила я себе однажды…