Перевод с украинского из Марго Метелецкой
http://www.stihi.ru/2010/11/01/1705
Наверно, только чудаки
Не спят… Но форточка поманит –
И прилетают сквозняки,
Звезда – сквозь щель в окне – заглянет.
И тени пляшут на стене,
И бледен месяца осколок.
И ночью песню спеть – по мне:
Визит бессонницы так долог…
Да, я хочу отвлечь беду,
Тепла я посылаю волны:
Мечтая, кисточкой веду –
И вырастает мой подсолнух!
И осветить готов луга,
И усмирить мои печали…
И к золотистым берегам
Моё сердечко он причалил!
И цели вновь достигнет пусть:
Что мне сквозняк – чужак в квартире –
И мокрой непогоды грусть,
Когда ПОДСОЛНУХ правит в мире?!
Оригинал:
Давно у місті люди сплять...
В мою відчинену кватирку
Осінні протяги летять
І заглядає чемна зірка...
Крислаті тіні на стіні...
І місяця блідий відбиток...
Наспівую сумні пісні,
Шукаючи безсонню вжиток...
Відволікаю ту біду...
Спроквола, гріючи в долонях,
Мрійливо пензликом веду -
І...виростає ДИВНИЙ СОНЯХ !
Усе осяяв навкруги,
Погамував усі печалі,
До золотавих берегів
Він серденько моє причалив...
Отак - досягнуто мети :
Що протяг злющий у кватирці
І сум осінньої сльоти,
Як СОНЯХ світить у домівці!!!!