Сонце кОсу розплітАє,
Бо за Обрій вже лягАє.
КосА йогО ще променИть,
Але сон прийдЕ за мить.
За Обрій хмАрка заглядАє,
Сонну дІвку споглядАє,
ЦікАву Сонце пристидИть
І червонІє вона вмить.
ВітерЕць тоді стихАє,
Що і лист не колихАє,
Ще дрУжньо птАцтво гомонИть,
Та затИхне все за мить.
Лиш соловЕйко не змовкАє,
Він колискОвої співАє,
Тоді й комАр вже не пищить,
Бо зІйде зірочка за мить.
ШвИдко мить та наступАє,
Скарб за Обрієм палАє,
ЗагрАвою півнЕба пломенИть -
Всіх зачарОвує ця мить.
11.10.2010 р.