Нiч була темна...

Николай Жадан
Хлопцем самотнім з районного центру
Був я у далекі минулі роки,
Тепер став я справжнім інтелігентом,
та не напиваюсь я більше з тоски!

П`ять років минуло... І я повернувся,
щоб знову вдихнути повітря живе.
Побачивши тебе я вмить схаменувся,
бажання залишилось тільки одне.

Зустрілися очі, одразу згадались:
Та ніч незабутня, наш клас випускний,
Коли ми в під`їзді вночі цілувались,
Всі спогади наших колишніх подій.

Ніч була темна, і дуже приємно
Було під спідницею мацати зад,
Губи шалені та очі безмежні,
І вибухнув пристрасті дикий заряд!

Ти поруч йдеш, посміхаясь чарівно,
Додому прохаєш тебе провести.
Та раптом накрила нас пристрасть нестримна,
Без слів ми змогли спільну мову знайти...

І я зрозумів - не вмирає кохання,
що з погляду першого валить усіх,
згасивши у серці пожежу чекання
летів за тобою, і вітер затих.

Та треба вертатись, прощай, моя мила,
У тебе є хлопець, ніщо не змінить,
На жаль, наша юність давно пролетіла,
Її нам ніяк вже з тобой не спинить…

Де ж ти сьогодні?... Невже ж ти забула,
Як терлися наших лобків волоси,
Як дике бажання наш розум замкнуло,
Що загубили ми навіть труси...

Літо минуло, зав’янули квіти,
Без тебе залишився зовсім один...
Не можу забути фігуру тендітну
Та наших щасливих з тобою годин!

3/8/2009, 6/10/2010