Навiщо знову кличеш в сад

Наталья Номировская
Благодарю за прекрасные переводы на русский язык -
      Татьяну Савинскую
      http://www.stihi.ru/2012/03/09/9300
      Нину Тилиман
      http://www.stihi.ru/avtor/ntilliman&s=200
      Владимира Куприна
      http://www.stihi.ru/avtor/wlad51

Благодарю Гарри  Глинарского  за  прекрасное исполнение  песни


Навіщо кличеш в старий сад,
Де ми були колись щасливими,
Там, де кружляє листопад,
Сліди давно вже стерті зливами.

Навіщо знову в мої сни
Приходиш темними ночами,
Даруєш в осінь цвіт весни?
Та стежка заросла роками. (2)

Приспів:
Очі, немов намальовані,
Очі блакитні ясні,
Губи твої не ціловані
Бачу я тільки у сні. (2)

Навіщо ти бентежиш те,
Що так давно переболіло?
Вже літо наше не цвіте –
Воно із клином відлетіло.

А пам’ять знову кличе в сад,
Туди, де ми були щасливими,
Там, де кружляє листопад,
Сліди давно вже стерті зливами.

Кружляє вихром листопад,
Наші сліди вже стерті зливами.
А пам’ять знову кличе в сад,
Туди, де ми були щасливими…

Очі немов намальовані,
Очі блакитні ясні,
Губи твої не ціловані
Бачу я тільки вві сні. (2)
   
Навіщо знову кличеш в сад,
Де ми були колись щасливими,
Там вже кружляє листопад,
Сліди давно вже стерті зливами.

Навіщо знову в мої сни
Приходиш темними ночами,
Даруєш в осінь цвіт весни?
Та стежка заросла роками.

Навіщо знов бентежиш те,
Що так давно переболіло?
Вже літо наше не цвіте -
Воно із клином одлетіло.

Кружляє вихром листопад,
Роки кохання змиті зливами.
А пам"ять кличе, кличе в сад,
Де ми були колись щасливими...

ПРИПЕВ  (2 р.)
       --------------------