Погар - кругом, куди не глянь
І поруділий луг, і луки посивілі,
і ми - одні на цілім світі
хто чує цей нестерпний сум
крізь гамір, гикавку, гудіння...
.....А хочеться простого:
молока, окрайця запашного хліба,
скрипіння млявого млина,
дійниці цвіркотіння
на тлі зникомих тіней,
які в барвисті тоги
вбираються на сконі дня...