http://www.stihi.ru/2010/09/23/2560
------------------------------------------
Отклик Маргарите Метелецкой...
И пекло лета - всё пройдёт,
Все в этом мире будут квиты...
Прозрачно - нежный переход –
И Осень одевает свиту…
Смирюсь и прошепчу я: «пусть» -
Побудь в моих стихах подольше.
Ты тоже пил такую грусть,
А «раб - хозяина не больше»…
Без колебаний дай избыть
Моё земное ожиданье,
Чтоб мне признать как знак судьбы
Долину слёз… в аду изгнанья.
Оригинал:
Спекотне літо промина,
Як всі принади цього світу...
Прозора, ніжна і сумна
Вже Осінь одягає свиту...
З прозорості осінніх дум,
З моїх Ти не виходиш віршів -
Ти також пив цей ніжний сум,
"А раб - хазяїна не більше"...
Даруй же пити без вагань
Земне виснажливе чекання...
Дай визнати без нарікань
Долину сліз свого вигнання...