Зазирни мені в душу!
Обійми мене серцем!
Це кохання задушне,
Я кохаю безмежно!
Скільки б літ не минуло -
Я не вмію брехати.
Я тебе не забуду!
Ти мене не побачив.
Ми неначе дві скелі,
А між нами долина.
Проростуть наші кроки
У чужих домовинах.
Зорі шлях запалили!
Ми, немов, божевільні.
Боїмось оминути
Дещо справжнє та миле.
Шлях собі прокладаєм
Крізь тернисті могили.
Та плекаєм надію,
Що в майбутньому все ж
Одне-одне зустрінем.