http://www.stihi.ru/2010/09/03/5370
-----------------------------------------------
Вслед за Маргаритой Метелецкой
Я стану трогать торопливо
Печаль осеннюю – как сад…
И ждать с готовностью стыдливой
Отчаяннейший листопад!
Ах, Осень! Ты амбициозна.
Тебя укором не проймёшь.
И роскошь парков так серьёзна…
На душу вкривь и вкось метёшь!
Тепло, а грустно… Дни короче.
Стекает боль из-под пера:
Ведь изумрудная сорочка
Ржавеет, вымокнув с утра…
Подсолнухам такую малость
Под солнцем греться на виду…
По лету тризну мне осталось
В сентябрьском завершить саду.
Оригинал:
Я буду торопко торкати
Осінній сум - осінній сад
І розчаровано чекати
На відчайдушний листопад...
Ах, осінь! Ти така амбітна!
Тобі загуда замала,
Тобі в розкішних парках глітно,
Накриво й душу замела...
Затепла журно. Менша днина.
І ллється смуток з-під пера,
Бо малахітова зілина
Іржавіє і помира...
І соняхам така мализна
Лишилась грітись на виду! -
По літечку справляю тризну
У вересневому саду...