http://www.stihi.ru/2010/08/31/6601
Оригынал:
Почую нАспів самобутній,
Відкинувши убік фіранку,
Розгляну поглядом відсутнім
Передосінню лихоманку,
Де клени дихають сторчма,
Де має рисячі повадки
Закута в ланцюги пітьма,
Свої ховаючи загадки
Під флером суму, каяття,
Нав'язує навмисні ниті
На совістливі почуття,
Довічно памороззю вкриті...
Життя Ниткар ! І Ти поглянь -
Обчімхує дерева вітер,
Поки за міркою пізнань
Плету мережива із літер,
Поки старенький полісун
Нам не приніс морози ранні,
Поглянь на осені красу
У тихому зачудуванні...
Життя Ниткар - Творець
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
В себе я самобытность лада
Услышу, набок шторы складку
Откинув, равнодушным взглядом
Осеннюю предлихорадку
Окинув: дышит в ней стоймя,
Раскидист, клён, ветрами смят,
И рысьи кажет мне повадки
Закованная в цепи мгла:
Запрятала свои загадки
Под флёр вины, - виной больна...
О, Жизни Ткач!
Всего на свете
Творец!
Гляди, как на лету
Деревья обдирает ветер,
Пока я истово плету
Из строчек кружево...
Крючок
Не потеряв, себя спасу...
Подарит нам лесовичок
Морозов ранних появленье...
Всмотрись в осеннюю красу,
Замри в безмолвном изумленье…