***
Вже падає листя додолу,
засмучене листя моє,
на землю холодну та голу
до божого суду стає.
Вже годі блудити словами
до відчаю, до хрипоти,
бо ангел, присутній між нами,
залишив таємні хрести
на кожному цьому малому
відрізку швидкого життя.
Вже пізно. Ходімо додому -
до вічного сенсу буття.
27.02.02