Боже , як хороше нам було разом! Коли я згадую ці миті, то в мене все завмирає всередині. Він саджав мене на коліна та гладив за вушком. Ні, він не гладив, він пестив мене як жінку. Так, я впевнена,я була для нього кохана жінка – я справді любила його усім серцем і душею.Я мріяла стати людиною і відчути його любов на своєму тілі. Мріяла і втопала у своїх мріях.
Таким ніжним він був тільки зі мною ,навіть з тою справжньою , він був інакшим ,наче боявся чогось. Я не ненавиділа свою противницю людину – я їй заздрила – вона могла відповісти на його ласки, а я ні .О, якби я була на її місці,то я б усіляко догоджала йому.Я,кішка, стала б для нього коханкою матір’ю, люблячою дружиною зі мною він був би щасливий. Я б ніколи не докоряла йому, поважала та цінувала б його думку. Такі люди як він рідкісні: вони слабкі та потребують уваги, без неї вони чахнуть! Та не судилося . Він пішов. Я пам’ятаю тої день до найменших подробиць.
Вона лаяла його, казала що він п’яний, що він не кохає її та багато різної гиготи. А він сидів сумний, лава почуттів відображалася на його обличчі. Мені так хотілося йому допомогти, я вистрибнула йому на коліна. Почала лащитися та заспокоювати його. Таж раптом він різким рухом скинув мене з колін, ніби гидотну! Мені було боляче. Мені боліло в серці – звідки така невдячність? За що? А наступного дня він вже зник . Схаменувшись , я зрозуміла яка була невдячна під час сварки . Картала себе за те що не довірила коханню в цілому , а образилась на якусь мить. Плинув час. Тепер,вони так часто говорять про нього ! В глибині душі вони знають – нібито невеличкий епізод залишиться в їхній душі назавжди. Вони готові забути про справжні почуття і безкінечно обзивати його гидотною. Для них він підла тварюка, яка скористалася їхньою добротою. А як вони смакують деталі, аналізуючи його психіку! Особливо відрізняється дитина – вона думає що все розуміє і в неї неймовірний досвід. Як це смішно. Не забувають вони й мене, часто кажучи:"Бач но,твій татко п’є, йому на тебе наплювати". Можливо, вони знаходять у цій фразі якесь збочене задоволення. Вони і не підозрюють яким жахливим болем вони озиваються в моєму серці , воно тужить та розривається на шматки. Ну як, як така людина може бути поганою!?
Часто я згадую скрутні часи коли не було чого їсти. Він брав мене на коліна, та говорив : -- Нічого ось я піду працювати, нишком куплю цілий кілограм ковбаси і ми з’їмо його лише у двох . Не будемо ділитись. Я наївно підіймала очі в гору і вірила йому до скону . То були миті блаженства .
Я дуже сумую без нього. Зараз, вони мене полюбили, ніби я замінила їм його. Мати тепер щоразу намагається підлеститися до мене . Але його запах на ній викликає в мені ревнощі і я відштовхую її знов ізнов. Та до дочки, з часом, я справді прив’язалася . Іноді ,вона пише щось у зошиті, я не розумію що ,але потім вона у захваті читає це матері і вони довго радіють разом. Мати каже що в неї талант і вона далеко піде. Взагалі якщо вибирати то краще дочка .Я люблю давати їй пестити себе : спочатку їй це подобається самій, але згодом їй це набридає та бачачи моє задоволення дочка просто боїться мене образити. Це моя мить влади над нею! А йому ніколи не набридало. Я була йому справді потрібна. Невже це ніколи не повториться ? Я вірю понад усе в житті – він прийде. Я стрибну йому на плече і ми підемо звідси назавжди, і тепер будимо разом.Я щиро вірю — це буде. Хіба він покине саму свою любу кішечку?...