Згори спускаюсь ---
Зелень,ліс.
Рядки дерев, трава висока...
Позаду мене -- кінь та віз.
Навколо мене -- лиш осока.
Пухнастий й сірий поряд кіт,
Раденько й тихо йде зі мною.
І від печалі лише слід –
Дісталась радість боротьбою.
Безмежне синє небо!
І гомонить струмок.
Пекуче жовте сонце
Піду у холодок.
Ось камінець і верби.
Я прив’язав коня.
Отут неначе й вмер би!
А кіт наздоганяє...
Джерельної водиці
Нап’юсь з долоні я.
Помрію про косиці
І милої ім’я.
І вітерець ледь диха,
Всміхається струмок.
Підкралось тихо лихо —
Холодний піт. Я змок.
Кривавая водиця!
Вмивалася тут смерть.
Не кіт - а чорна киця
Біжить звідси геть.
Слизькі і мокрі трави,
І мертві навкруги.
І чорні, чорні гави
Обсіли береги.
Навколо ноги й руки
І рже тривожно кінь.
Терпіли - люди муки!
Лишилась - їхня тінь!!!
А небо синє, синє...
І чисте, як сльоза!
На землю світло сонця..
Гнучка верби лоза.
І всі, і все як завжди!
Всміхається Господь.
Шукати май надію!
Шукай, і не знаходь!