http://www.stihi.ru/2010/08/18/4810
----------------------------------------------
И вновь она, Кудесница Марго!
Печёт - нет сил... И от сквозных лучей
Запрячусь в тень, как твари все земные.
Под липой сидя, я не книгочей -
Разглаживаю схожие с павлином
Июльские пейзажи... Менуэт
Танцуют голуби. И в мой сонет
Снопом душистым валится акация,
Хотя и знаю я, что нет в том рации -
Перечислять дерев кордебалет.
.............................
Меланхолично замер летний день,
Звучнее стали дудки насекомых.
И всё сильнее тянет вверх, от дома...
Где слышатся громов нам триолеты,
Где осень выкрадает ризы лета...
Оригинал:
Спекотно...Від навскісного проміння
Ховаюсь в затінок, як все земне творіння,
І,сидячи під липи балдахіном,
Розгладжую, неначе мастихіном,
Пейзажі липня...Плавний менует
Танцюють голуби...І в мій сонет
Пахущим гроном моститься акація,
Хоча і знаю, що немає рації
В переліку пишнот усіх дерев...
Меланхолійно літній день завмер...
Мелодії комах в траві гучніші...
Ширяє дух мій у захмарній ніші -
Де чуються громів баских копита,
Де викрадає осінь шати літа...