"Зустріч в лютому"
Маргарита Метелецкая
Перевод : Светланы Самариной
Впервые встретились, наверно, в феврале
На санках, оба, с горки, вдруг «Привет!»
Вот день и час! Свет истины во мне
или Амур над нами пролетел?
Мне только десять…А уже глаза
Все тайны женские могли бы рассказать
Безвыходность и исступленье ночи…
Ты смел и дерзок, я тогда – не очень.
Красавец, сердцеед, я ж, как подранок -
худышка, щупленькая, нет на щёчках ямок…
И засмотрелась, чтобы навсегда
запомнить образ твой…Прошли года
Когда б я знаки тайные читала
ещё тогда…У самого начала
Неужто любовалась бы лицом?
«Не быть нам вместе» - просто, как яйцо...
********************************************
Зустрілись в лютому. Числа - не пам'ятаю.
На погребі з санчатами...Вітаю
Цей день і час. А істинно не знаю,
Чи купідон над нами пролітав ?
Було мені лиш десять...А вже очі
Побачили всі прикрощі жіночі,
Всю темряву безвихідної ночі,
Коли , як звуть, сміливо запитав...
Моя худенька і нікчемна постать!
І він - майбутній серцеїд...Удосталь
На нього надивитися, щоб поспіль
Усіх років те виділось лице...
Якби не млоїло. Якби якого знака...
Та на душі - одна сумна помрака
І ця уже зів'ялена ознака
Не бути разом - просто, як яйце...
http://www.stihi.ru/2010/08/14/1242