http://www.stihi.ru/2010/08/14/1242
-----------------------------------------------
с нежностью для Марго Метелецкой!
Для встречи дан Февраль...Не помню даты...
Тот день и час, бесспорно, был крылатым!
По горке заскользила пара санок.
Летал ли Купидон, на счастье манок?..
Мне десять... но не подала я виду,
Что высветились женские обиды -
Все, наперёд, с безвыходностью ночи,
Когда спросил он имя... между прочим...
О, худоба моя, ты незаконна!
Он сердцеед - и взглядам непокорный...
Решила так: хочу я, чтоб иконой
Светило сквозь года его лицо...
Томилась я: словечко бы какое -
Моя б душа не знала непокоя!
Всё всматривалась... сердце ж успокоит:
"Не быть нам вместе"... просто, как яйцо...
Оригинал:
Зустрілись в лютому. Числа - не пам'ятаю.
На погребі з санчатами...Вітаю
Цей день і час. А істинно не знаю,
Чи купідон над нами пролітав ?
Було мені лиш десять...А вже очі
Побачили всі прикрощі жіночі,
Всю темряву безвихідної ночі,
Коли , як звуть, сміливо запитав...
Моя худенька і нікчемна постать!
І він - майбутній серцеїд...Удосталь
На нього надивитися, щоб поспіль
Усіх років те виділось лице...
Якби не млоїло. Якби якого знака...
Та на душі - одна сумна помрака
І ця уже зів'ялена ознака
Не бути разом - просто, як яйце...