http://www.stihi.ru/2010/07/31/1816
-----------------------------------------------
Спасибо Марго за вдохновение!
Ах, детство! Скоро в первый класс -
Хибары строим всякий раз!
Вновь нетерпенье бьётся в нас:
Игра – наградой – близко!
Мы замуж выдадим сейчас
Гламурную Лариску!
Как мне хотелось, хоть в конце,
Побыть в фате невесты!
Но вот – веснушки на лице…
Своё я знаю место…
Ещё взлечу за облака,
Как панночка, в Панаму!
Ну, а пока… А что пока?
Пока играю… маму!
Не выбирают женихи:
Худа и рыжевата…
Они не знают про стихи,
Чем буду я богата!
Оригинал:
Дітьми, як зараз пам'ятаю,
ми халабуди будували...
Гарненьку подругу Лариску,
як зАвжди, заміж віддавали...
А так хотілося й мені
зіграти у фаті панянок ! -
Але...для цього слід було
позбутись капосних веснянок...-
Не вибирали "женихи"
дівча худеньке і руденьке...
І, гонор приховавши свій,
Ларисчину я грала..."неньку"...
Спасибо Ирочке Макаровой
http://www.stihi.ru/avtor/urdain
за присланную картинку:)