Так,наче лiтают по свiту
Думок вiршованi рядки.
Однi летять на сонця свiтло,
А iншi на зiрки.
Загублиних спасають радо
Допомогая в тяготi,
Приходить слово наче свято
У лехотi.
Хто вiри ще в собi немае,
Хто непочув той Божий стих,
Незнае ,як душа спiвае
В середенi льодових криг.
Гримить та блискае нещастя,
Дощем та градом бье бiда,
Там де любов там прийде щастя,
Та слово, як Свята вода.