На жовтій скелі
синій дах.
Сидить на ньому чорний птах:
червоне око,
дзьоб кривий,
сидить -
не мертвий не живий.
В холодній річці,
під горой,
лежить на дні
козак герой,
Безсмертя спробував на мить -
на вічність впав і так лежить.
То ж той герой, що воли пас -
себе не спас.
То ж той козак, що грабував,
нічого не побудував.
Стара, невтішна та бліда,
стоїть над ним його біда,
а за горою квітне слива,
лунає пісня нежурлива -
там вільний вітер, степ і шлях,
там в синім небі білий птах