Кіски м’які, та біленькі,
Очки великі, синенькі.
Червоні, як ружа вуста,
Чія ж це,краса ота?
Ходить поважно,мов панна,
В білих чобітках Оксана.
А сумку несе обережно,
А спідничка у неї в мережах.
Люблять і мама і тато,
Стелять мяку їй перинку,
Дарують її вони брата,
А то намисто з перлинок.
Нічого татусь не шкодує.
Смачненьким її нагодує
тому,що наша Оксаночка,
хоч і маленька,а панночка.
ОКСАНОЧКА – ПАННОЧКА
Волосы мягкие, белые,
Уста её - вишенки зрелые.
В глазах синева, широта,
С мамой идёт красота.
Важно идёт, словно панна,
В белых сапожках Оксана.
Нежно несёт она сумочку,
Кладут под головку ей думочку.
Все любят её и лелеют,
Ничего для неё не жалеют.
Потому, что наша Оксаночка,
Ростом мала, а панночка.
2010г.