Закінчилася гра.
Гамір стихає.
На сцені лиш цівочка світла лишилась.
На стінах зарухались тіні.
На сходах фойє замовкають
сліди глядачів та їх вражень...
А в гримерці один-на-один зі свічадом
сидить постарілий до часу Актор.
Із тьм'яних глибин Залюстерря
очі чиїсь виглядають знайомі.
Та кличуть, настійливо кличуть...
І клякнуть натомлені ноги,
і крукове "кру" з далини долинає,
і діти совині озвались.
Недобрі, недобрі то знаки...
Збирайся, старий.
Тут сиди-не-сиди.
Finita вона і в театрі finita.
Вже дибає сторож тебе виганяти.
Іди вже надвір!
Там - зорі, там - свіже повітря...