Грустная женщина, та, что не ждёт никого
Навзничь лежит на берегу речки
О речной воде думает грустная женщина
Той что в море течёт
Понемногу она сама становится речкой
И как-то странно плещется на песке
Даже рыбы высовывают головы
Чтобы диво это увидеть -
Белую речку у которой нет берегов
И текут её волосы неизвестно куда
И тело её течёт неизвестно куда
* * *
Григорій ЧУБАЙ
ЖІНКА
Сумна жінка яка не чекає нікого
Яка лежить горілиць на березі річки
Сумна жінка яка думає про воду річчину
Що до моря тече
Вона сама стає річкою поволі
Якось дивно плюскотить на піску
Риби аж вистромлюють голови
Аби те диво загледітити
Білую річку що берега жодного не має
І тече її волосся невідомо куди
І тече її тіло невідомо куди
***
Джерело: Веб-сайт Віталія Живого.