Васыль Голобородько. Чтобы было мне больно...

Глеб Ходорковский
      


       Чтобы было мне больно я настоящие двери открою,
       а зайду совсем не туда, куда я шёл.
       И тогда появится боль, а знать я не буду
       куда запрятать эту блестящую монету,
       чтоб и самому не видеть:
       зашить в пуховУю перину,
       бросить в копну сена,
       положить на дороге, чтобы сороки украли?
       Обменяю-ка я монетку свою на лошадку
       начну свистеть, мне, быть может, покажется, что не больно...
       Ведь на лошадке из глины далеко не поскачешь!


                *   *   *


Щоб мені боліло, я відчинятиму правдиві двері,
а зайду зовсім не туди, куди йшов.
І тоді з’явиться біль, і я не знатиму,
куди сховати ту блискучу монету,
щоб і сам не бачив :
зашити в пухову перину,
кинути в копицю сіна
чи покласти на дорозі, щоб сороки вкрали ?
Виміняю мою блискучу монету на коника,
зачну свистіти, може, подумаю, що мені не болить,
бо на глиняному конику хіба далеко поскачеш !

* * *
Джерело: Роман Бабовал.