Я стану дощу дотиком,
Розтану в тишині
Я буду легким подихом,
Де з місяцем одні
Я вітром буду лагідним,
Нехай цей сумний день
Життя давно не казкою
Приходить від пісень.
Душа болить і плаче. Як?
Чому вона кричить?
Навіщо ж вона хоче так
Забутися вночі?
Як лунною доріжкою
Бреде печаль моя,
Я в пісні серця стежкою
Пройду одна, нічия.
Валюха Сердечко