И знаешь ты, и знаю я,
Все слабости своей подвластны,
Мечтаешь ты, мечтаю я,
И все же это столь прекрасно!
Но, к сожалению,
Это сон, после него всегда проснуться…
И далеко уходит он…
Мечты мечтами остаются…
І знаєш ти і знаю я,
Що люди слабкості підвладні.
І мрієш ти, і мрію я…
Без цього й жити ми не ладні!
На жаль це лиш яскравий сон,
Прокинутися доведеться.
І стрітить знову буття фон.
А мрія в мрієй зостається…
You know it, know , I know it too.
That everyone depends on weakness
You dream again and I dream too.
We like to dream, as we like kisses
Unfortunately, it is only a dream.
And very frequently it from us leaves
When in the morning we wake up of him
And Dreams always remain only dreams…